Гордо, широко і кольорово Розпростерлась моя сторона. Знають в світі красиве це слово – Україною зветься вона! Там, де простір безкрайнього поля, Від сівби і до самих до жнив, З колоском колихається доля Козака, що раніше тут жив. Я ходив по зелених Карпатах, Бачив степ, де усе золоте. У вінках, на Черкащині взятих, Різнотрав'я казкове цвіте. Україна, як рідная мати Огортає теплом нас своїм, А Шевченко - він буде стояти – Збережемо прекрасний цей дім!