Осінню пахне в чистому полі, Шепіт беріз облітає в гаю... Ще раз вклоняюсь праведній долі,- Листя пожовкле топчу без жалю. Небо там обрій радо стрічає, Промінь вбирає натхненно трава, Річка срібляста з рідного краю, З сонячним сяйвом земля ожива. Приспів: У світі любові, радості й казки, Де білі тополі над шляхом шумлять, Славить Державу вільну і власну Гордо й велично серця нам велять! Хвиля, як дума, плине повільно, Смуток з собою навік забира, Дихати легко, радісно, вільно, Віра в майбутнє моя не вмира. Віра в прекрасне, в сонячні будні... Хай все погане вона відганя. Крикнемо дружно козацькеє "Будьмо"! З нами надія, і віра, й рідня. Приспів.