У лісі, у темному, Серед пахучих трав Лежить козак ранений, Лежить, неначе спав. І ліки прикладають Його вірні друзі, І кров йому гамують, А він неначе в сні. Все тихше, тихше, тихше В козака серце б'є, І нічка вже минає, А день вже настає. В неділю ранесенько, Як почало світать, Біжить якась дівчина, Біжить вона до нас. Біжить вона стежкою, А кулі наче град, Біжить вона стежкою, Не подається взад. Прибігла до милого Та й стала говорить: Ох, милий, серце моє, Що ж тебе болить? Болить мене, кохана, Болить права рука, Ранила гостра куля, Куля ворожая! У лісі, у темному, Де ворон закричав, Заплакала дівчина, Як милий умирав. Від вітру почорніло Козацькеє тіло, І кров'ю закипіло Його біле чоло.