Списавши усе на свою непридатність, Ти стер свої мрії із пам'яті вщерть. Звичка чекати виховує слабкість, Байдужа покора породжує смерть. Твій погляд закутий в неволю, Твій вирок в твоїх очах. В долоні вкарбована доля. ДОЛЯ У ТВОЇХ РУКАХ!!! А Віра предків сяє у горі. У Злотавім Сонці, вранішній зорі. Я стискаю меч Ярила, Слався Роде-наша Сила, Озовися рідний край! Бути в'язнем сьогодення І чекати на прощення Чи вершити Волю – обирай! Виходь за героїв, що тонуть в прокльонах Ганебних анафем на твоїй Землі, Виходь і скажи вголос чисто й прозоро: Хто тут твої друзі, а хто – вороги. Навіщо чекати на кращую долю, Навіщо втрачати надію на час? Виходь на подвір'я, винось свою зброю! Зброя своя є у кожного з нас. Твій погляд охоплює вирій, Бо сила – в твоїх очах. Відтоді, як сповнений віри, ДОЛЯ У ТВОЇХ РУКАХ!!!