Три вінки, три віки! Зацвіли, заплелись над Вкраїною, Розпустили стяжки, Між свої пелюстки Пов'язались, мов доля, калиною. А що перший вінок Із тернових гілок, Коле тіло уже три століття, Та підніметься птах, І на батьківський дах Принесе Богом свячене віття! А що другий вінок З синьо-жовтих квіток, Він до волі і єдності кличе! Вже пора! Вже пора! До любові й добра! - Біла чайка над степом кигиче. А що третій вінок - Це лавровий листок, Воскресає наш дух над руїною! Понесуть молоді У боях і в труді - Гучно слава полине Вкраїною!