Знову і знов нескінченнії сходи, На яких день за днем я втрачаю свободу, На яких мені знову зустрітись з тобою, На яких мені знов не лишитись собою. Ось лунає дзвінок — це початок уроку - І моєї журби припиняються кроки. Я шукаю "ікси" без надії на вдачу, Бо ні слова про тебе в умові задачі. Приспів. Три поверхи до неба, три поверхи згори, Тікаю я від тебе, і раз, і два, і три. Тікаю я від себе, коли ж то відгорить. Три поверхи до тебе, а серденько болить, Три поверхи до тебе, а серденько болить... Знову вчуся дивитись, знову вчуся ходити, Знову вчуся цей світ і себе розуміти, По-новому я чую, по-новому я бачу - І нехай не сміються, я більш не заплачу! Знаю я відтепер, чому вітер співає І чия то рука з неба зірку зриває, Знаю я, що птахів піднімає у небо, Знаю я, як не знати дороги до тебе Приспів. (2)