Через двір матусин Відлітають гуси, За селом їх легіт розтає. Ти стоїш за тополями, В світ махаєш долонями, Тополятко моє. Ой, не будуть спати І дочка, і мати, Доки ще розлуки в світі є. Ти стоїш за тополями Із розлуками-болями, Тополятко моє. В серці у дівчини Край мій тополиний, Без якого жить не можу я. Жде мене за тополями Під дніпровськими зорями Тополинка моя. Через двір матусин Відлітають гуси, За селом їх легіт розтає. Ще весна за тополями Буде з нашими долями, Тополятко моє! Тополятко моє...