Ми стільки літ в розлуці із тобою, Та я сильніше ще тебе люблю. Караюся і мучуся любов'ю, Здається, що і душу вже гублю. Приспів: Тобі я сповідаюся, кохана, Усі гріхи минулі відпусти. Моє кохання, як глибока рана, | Яку загоєш, мила, тільки ти! | (2) Стоять людські між нами пересуди, Живе без нас любов, як сирота. Милішої від тебе вже не буде, Я грішний, але ти завжди свята! Приспів. Як з клітки птах до тебе серце рветься, А що йому я зараз відповім. Мов річка, наша доля круком в'ється По руслу і старому, і новім. Приспів.