Простлала доленька одну стежиноньку В дорогу спільную, на двох - одну Мене ти, милий мій, взяв за дружиноньку, | В серденько трепетне вселив весну... | (2) Приспів: Тобі повірила, тобі єдиному, Що боронитимеш ти від біди! Що даруватимеш хміль лебединую | І зігріватимеш мене завжди!.. | (2) Нам світлі промені святої осені Зігріли серденька ясним теплом, З тобою, любий мій, пішли ми росами, | Хліба не скошені, що за селом... | (2) Приспів. Тобі довірила свою я доленьку, Відчула щедре я твоє тепло. Тож, обіймай мене, немов тополеньку, | Щоб завжди солодко обом було!.. | (2) Приспів.