Сам не знаючи чому, Ти потрапив у тюрму, В непросту і незвичайну, У похмуру і печальну. Тут нема залізних грат, Не стріляє автомат, Та проймає душу страх, Ти уже не вільний птах. Приспів: Це тюрма невидима, Але все одно тюрма. Кожен, хто в ній побував, Той ціну свободи взнав! Дивиться з гори на тебе Синього шматочок неба. Ніби є всього доволі, Але серце у неволі. І з дороги не звернути, Ти ідеш неначе в путах, Почуття застигли в серці, Я вже знаю, як це зветься. Приспів. Можеш ти все тут робити Під чиюсь диктовку, жити, Слухати люб'язні фрази, Що лунають, як накази. Вже в тюрмі були колись І на свободу вирвались. У цей щасливий час Знову в тюрму загнали нас. Гей, гей, люди! Гей, гей, люди! Що попереду - не знаєм, Що позаду - забуваєм І до того, що навколо Вже потрохи ми звикаєм. Але це лише здається, Бо, насправді, кожне серце Тільки жде тієї миті, Щоб з тюрми себе звільнити. Приспів. Бо тюрма - завжди тюрма, Навіть, як невидима. Кожен, хто в ній побував, Той ціну свободи взнав!