Всі історії в помилках, Граблі чисті і нафарбовані, Всі перони в недопалках І обіцянки всі скасовані... Ми собі все пробачили, Все, що зайве, живе балконами, Щастя ніби не втрачено, Бо прибито до стін підковами... Приспів: Тягни небо на себе | І штовхай знов від краю, | Серденько поміж ребер, | Як дитину, цей світ гойдаю... | (2) Надто палко колись обійме, Світ довкола, як тінь, зімкнеться, Коли в тишу велику зійде ритм, Скаженого серця... Ну, а поки небо на себе І від себе, як на качелях, Як звучатиме прісно Вебер У розірваних небом стелях... Приспів.