У дні весняні, дні осінні Ти, серце ьідне, не смутись. Отут, в низенькій цій хатині, Моя любов жила колись. Як проводжала, виглядала, Як ми журилися в дворі, Крізь сльози очі твої сяли, Як день весняний на зорі. Як подавала воду пити, Немовби серце віддала. І знову бачу теплі віти І рідний сум твого чола. І сняться очі ті дівочі, Хай спогад милий промайне, І все здається: в темні ночі Ти ждеш мене, ти ждеш мене.