Перецвів барвінок наш хрещатий, В жовтім листі осінь шелестить. Як тобі не хочеться прощатись! Як тобі не хочеться іти! То неправда, що тобі байдуже, То неправда – добре знаєш ти. Мій коханий, мій єдиний друже, Що не так – пробач мені, прости. Приспів: Ти – моє терпке пісенне диво, Від якого обрій занімів. Небагато ми стежок сходили, І у тому винні ми самі. Не спіши з рамен знімати руки І терпке вино не розливай. Знаю, за півроку од розлуки Ще не всі промовлено слова. Приспів.