Літнім снігом замело акації, Літнім снігом білосніжним цвітом, У коханні думала зізнатися Я серед акацій теплим літом. Серед всього раю неземного Я душі відкрию таємницю, Що бентежить серце знов і знову, І чому вночі мені не спиться. Приспів: Ти мій неспокій, ти моя доля, Став світ без тебе немов неволя. Мені без тебе життя не має, | Любов у небі між нас кружляє. | (2) Загляну в твої озера - очі, А на дні їх відповідь - признання, Що приходить в сни мої дівочі, Як акацій цвіт п'янке кохання. Я візьму твоє лице в долоні, Зацілую ніжно твої очі, Дві душі у радості в полоні, А навкруг - акацій білі ночі. Приспів. Ти мій неспокій, ти моя доля, Став світ без тебе немов неволя. Мені без тебе життя не має, Любов у небі між нас... Приспів.