Пригадаю тебе Серед квітів весняних, Що любуються Рясним цвітінням своїм. Пригадаю той вечір У травах духмяних, Де вперше сказала: Ти будеш моїм! Приспів: Ти мені дарувала безсонії ночі, | Ти мені дарувала медові вуста, | Ти мені дарувала всю ніжність жіночу, | Ти мені дарувала любові слова! | (2) Не судилося нам Бути вдвох із тобою, Усе зникло в минуле, Обмите дощем, Але спогад про тебе Іще мучить до болю, Ранить серце Безжалісно, ніби мечем! Ти повір, я Хотів би усе повернути, Як вертаються Птахи, думки і весна, І тебе, боязку, До грудей пригорнути, І сказати, Що кращої в світі нема! Приспів.