Ти від'їжджаєш під вечір сьогодні, І час летить швидко, наче в безодню, Ще, як назло дощ, забувши про втому, Стукає у вікно... Ти від'їжджаєш, звичайно, є справи, Мить – і між нами міста і вокзали, Мить – і ти зник у провулку пустому, Щойно, а як давно... Приспів: Ти будеш мій! І здійсняться бажання! Ти будеш мій! І зміцніє кохання! Ти будеш мій! І почуєш признання, як я люблю. Ти будеш мій! І здійсняться бажання! Ти будеш мій! І зміцніє кохання! Ти будеш мій! І почуєш признання: "Люблю!" Все, як завжди: ранок, кава, робота Та самоти не сховати турботи, Та все одно я рахую хвилини, Як поїзд твій прийде. Десь в мандрах ти, у дорозі далекій, Там не дощі, там і море, і спека, Та час мине і як злива пролине Скреслить усе пусте. Приспів. Ти будеш мій! І здійсняться бажання! Ти будеш мій! І зміцніє кохання! Ти будеш мій! І почуєш признання: "Люблю!"