Тече, біжить ріка дзвінка, Виспівує в гаю, Ти вийди в ранній час, хоч раз, На вроду глянь свою! На пагорбі спинись і скрізь Розвіється туман, Ген-ген, туман, Відіб'ється в воді тоді, Як в дзеркалі, твій стан. Хай золота коса звиса, Світанок пломенить, Ти, мабуть, крадькома й сама Здивуєшся в ту мить. Побачиш ти чиї свої Ті очі голубі, А сонце, що сія, Гой-я-гой-гой, Позаздрило тобі! Позаздрило тобі! Позаздрило тобі!