Та й заплачеш, файна любко, Заплачеш, заплачеш, Та як мене на цісарськім Конику зобачиш. Ой, не буду, мій миленький, Не буду, не буду, Ти - за гору, я - за другу, За тебе забуду. А як зачав молод-хлопець За горб заникати, Зачали го дівчиноньку Водов відливати. Ой, вернися, козаченьку, Дівчина вмирає, Треба коня натискати, Щоб її застатити. Та як прийшов молод-хлопець Перед нову браму, Впорядили дівчиноньку На тисову лаву. Та як ввійшов молод-хлопець Та й став на порозі, Облилиго по личеньку Дрібнії сльози: "Ніжки ж мої, ручки ж мої, Чом ми си зложили? Як я їхав на Вкраїну, | А ви ще робили." | (2)