Колись, дівчино мила, А був це чудний час, Як ще любов носила Десь попід небом нас, Ми мріяли, зітхали, Кохання присягали, А соловейко тьохкав, Все тьох, тьох, тьох. І був би я дівчину Вірненько так кохав, І був би я єдину До груди пригортав, ** І був би соловейко, І був би малесенький Наш тьохкав на калині Все тьох, тьох, тьох. Та десь війна взялася І ось який кінець, — Дівчина — віддалася, Я — Січовий Стрілець. Таке то в нас кохання, Закляття, сповідання* — Що в серденьку остало Лиш: ох-ох-ох!