Ой там на Вкраїні висока могила, Ой там наша слава й недоля спочила. Лежать ясночолі сини України, А мати благає своєї дитини: Приспів: Ставай, любий сину, Ставай не барися. За рідну Вкраїну Ставай поборися. Болять мене рани не можу я встати, Поклич мого сина хай йде воювати. Нехай пам'ятає якого він роду, Нехай він послужить своєму народу. Приспів. І стали соколи злетіли орлино, Пішли воювати за рідну Вкраїну. Не грози гриміли гриміли гармати. Вмивалась сльозами старенькая мати. Приспів. Ой там на Вкраїні висока могила, Ой там наша слава й недоля спочила. А ми тую славу іще віднайдемо, А ми ту недолю за вітром пошлемо. Приспів.