Таких, як місяця крило У пізнім стиглім липні, Ніде, ніколи не було Очей небесних срібних, А може то джерела два Прозорі та глибокі. І тайна вічно їх жива, Як вічний мій неспокій; Приспів: Місячне сяйво очей твоїх Радість і смуток, сльози і сміх, Глибінь джерельна, глибінь без дна Така на світі ти одна. Вони всміхаються мені, Мов вечорові ранні, Не очі, а шалені сни Провісники кохання. Не очі, а шалені сни Провісники кохання. Приспів.