Тебе забрала в нас травнева днина, Але коли новий надходить день - Ти оживаєш в пісні лебедино І знову линеш в світ своїх пісень. Він зітканий із чарівних мелодій, Серця людей хвилює кожен звук, Лунає пісня – це прийшов Володя, - Це радість нам дарує Івасюк. І все ж із днем приходить сум, як мука, І все ж, коли твої пісні дзвенять, Нам сумно, що подать не можем руку І що тебе не можемо обнять. Ти - наша гордість, велич і тривога, Ти - віра, і надія, і любов. З тобою в нас до мрій одна дорога, Яку давно зборов ти й не зборов. Іди по ній і клич нас за собою, Червону руту кожен хай знайде, Народ, якому ти сплатив любов'ю, З любов'ю і до тебе теж іде. Та все ж, коли в полон бере осмута, То радість у серцях гніздечко в'є - Від того, що в нас є "Червона рута", Що Івасюк Володя був і є!