Спочинь, серце, на хвилину В північну годину, А я думкою далеко, Далеко полину... А я думкою полину В рідну Україну На велике пожарище, На чорну руїну... Там буду я припадати До кожної хати І, що вона перебула, Буду ї питати... І що вона перебула, І що вона чула, Щоби правда безпам'ятно В світі не минула...