Де в комишах дрімає став, Де квіти пахнуть серед трав, Там у вечірній тихий час Стрічала милого не раз. І чули квіти, і трава Жагучі та палкі слова. В ті незабутні юні дні Співала милому тоді. Все навколо спить, Неповторна мить, зачарована весною! А за мить, хто зна, як прийде весна, Чи ми будем знов з тобою? Хоч весна мине, не забудь мене І слова мої у цю хвилину! Як розлуки час надійде до нас Я до тебе в снах прилину! Минув той час, як сизий дим, Здалось, що був ти молодим. Вже дівчини давно нема, А в серці залягла зима. Та інколи бринять слова, Прилине дівчина ясна І пісню знов співа тобі Та лиш у мріях, лиш у сні. Все навколо спить, Неповторна мить, зачарована весною! А за день, хто зна, як прийде весна, Чи ми будем знов з тобою? Хоч весна мине, не забудь мене І слова мої у цю хвилину! Як розлуки час надійде до нас Я до тебе в снах прилину! І чули квіти, і трава Жагучі та палкі слова. В ті незабутні юні дні Співала милому тоді. Все навколо спить, Неповторна мить, зачарована весною! А за день, хто зна, як прийде весна, Чи ми будем знов з тобою? Хоч весна мине, не забудь мене І слова мої у цю хвилину! Як розлуки час надійде до нас Я до тебе в снах прилину!