Мене у небо погукав, А там забув, розчарував, Безжалісний коханий... Я знаю, знаю: все мине – Ось так ти виховав мене Лише у снах, лише у снах, Жаданий... Неначе тінь одна ходжу, День між людей переживу Серед міських акустик. А ніч приходить – пустота, До себе міцно пригорта – До ранку не відпустить... Приспів: Один і той же сон дивлюсь, Що я одна - вже не боюсь Іти в житті без тебе. Навіщо кожну ніч одна? Навіщо падаю до дна, Неначе пташка з неба? Забрав у мене все, що міг, Я не ступлю на твій поріг, Коли ти зажадаєш. Я хоч і падаю до дна, Якщо лечу – нехай одна, А ти вже не літаєш, не літаєш. Неначе тінь одна ходжу, День між людей переживу Серед міських акустик. А ніч приходить – пустота, До себе міцно пригорта – До ранку не відпустить... Приспів.