Біля підніжжя гір моє Солотвино, Й хоча не Київ це і, навіть, не Франківськ, Та там всі люди добре знають одне одного, Там поважає молодь старших і батьків. Приспів: Краснопіль був колись - тепер Солотвино, Там річка Бистриця, кохання там зустрів, Туди ходив на танці юнаком іще, Ну, а тепер уже Солотвино - й мій дім. Живе своїм життям моє Солотвино, Хто йде на річку, а хто йде у косарі, Хто по гриби, а хто по ягоди солодкії, А хто рибачити пішов ще на зорі. Приспів. На ярмарок приїдьте у Солотвино, Й хоч не Сорочинці це, навіть, й не Привіз, Вже не забудете ви того дня суботнього, Ви закохаєтесь в Солотвино до сліз. Приспів. (3)