Сивіють скроні... – Ну і що ж?! – Сліди чужі змиває дощ. На серце теплий промінь ліг, Комусь на сміх, мені на гріх. Приспів: Ах осінь, осінь, як весна, Така ж п'янка і чарівна, На клич її вертаюсь знов В країну з іменем Любов. Комусь на сміх, мені на гріх Життя люблю я більше всіх. А ще люблю її одну – Зірницю вранішню ясну. Приспів. Зірницю вранішню ясну В своєму серці я ношу. Сивіють скроні... – Ну і що ж?! – Сліди чужі змиває дощ... Приспів.