Скрипаль мрійливо в спогади поринув, Сумний мотив полився з-під смичка, І звичний спокій серденько покинув, Згадалась молодість бурхлива, мов ріка. Це вчора серце радісно співало І від любові квітнув зоресвіт Та в мить якусь всього цього не стало, Лишився спогад тих щасливих літ... Приспів: Та не забуде ті скрипаль щасливі дні, | Очей близьких далеку синь. | І молить він її: "Прийди хоч раз вві сні, | Хоча б на мить до мене ще прилинь..." | (2) Ідуть літа, кохання не згасає, Заходить пам'ять в юнності сади, Самотня скрипка серце йому крає, Журливо кличе суджену "Прийди!" Душевні струни щемно заспівали І від смичка надія полилась, А долю його музи зігрівали, Щоби любов утрачена знайшлась. Приспів. І молить він її: "Прийди хоч раз вві сні, Хоча б на мить до мене ще прилинь..."