Мов хвиля життєдайна Дніпрова, Розкута наша воля ожива! З усіх сторін лунає передзвін: Скресає вільна Україна! Завзялись короновані кати В ярмо тебе навіки запрягти. Та в тяжкі дні не впала ти в борні, Стражденна мати Україно! Бо ще не народивсь той лиходій, Щоб міг зламати дух могутній твій! І бачить світ – живе козацький рід, Скресає вільна Україна! Прямуймо ж до високої мети, В чужих краях нам правди не знайти! Свій власний дім будуймо й бережім – Соборну, вільну Україну!