Витри на власнім обличчі гіркі сльози розтрачених мрій Хіба ти не бачиш, кожен сам за себе В цієї землі вже не видно неба І все як плило так і пливе А система живе, система живе... Система, як звір, система, як спрут Чорна діра, бермудський кут. Витри сльози, а краще всьго Зітри обличчя своє криве Майже вже німа нічого А система живе, система живе... Глянь в дзеркало совісті З болем писані повісті Система в робі, система на сцені Вона живе в тобі, вона живе в мені… Хвора земля молить у неба В пророках існує нагальна потреба Так минають тисячі років А Івану не до пророків А наш Іван заліковує рани Сьогодні він п'яний, і завтра п'яний І знову надія відкриває візу І їде, і летить, і біжить, і лізе