Я перечитую твого листа, Мене запитуєш: яким я став, Чи пам'ятаю я Нью-Йорк й тебе, Твоїх очей сіяння голубе? Лиш тиждень ми були з тобою вдвох, Здавалось, нас удвох послав нам Бог. І я забув про все життя своє, Лиш ніжно вимовляв ім'я твоє. Приспів: Сіндія, в чужім, далекім краї, Сіндія, | Сіндія, тебе я пам'ятаю, Сіндія, | Сіндія, тебе й тепер кохаю, | І вже я сам не знаю, | Як жити далі маю, Сіндія. | (2) Казала польською щось про любов, І цілував тебе я знов і знов, І все здавалося тоді мені, Що я живу у безпробуднім сні. Я відлетів, ти залишилася, І наша казка так скінчилася. І став тебе вже забувати я, Та лист твій знову нагадав ім'я. Приспів. (3)