Як хороше радіти без причини, Коли на місто сутінь опада. І чується як тихо, безупинно Дзюрчить у стоки весняна вода. І сну нема, і спокою немає, І відчаю, і певності нема. Тебе ж у далеч владно закликає Напоєна надіями пітьма. І хочеться всю землю обійняти, Іти шукать нечуваних пригод. О, скільки музики натхненної багато У шумі каламутних вод. О, скільки музики натхненної багато У шумі каламутних вод. У шумі каламутних...