Сіяв батько жито, Де поля зірчасті, Щоб усім нам жити У добрі і щасті. І садила квіти Біля вікон мама, Щоб краси у світі Не було замало. Приспів: Для людей відкрита Хата наша біла, Тільки б чорна кривда В неї не забігла. Хліб ясниться в хаті, Сяють очі щирі, Щоб жилось по правді, Щоб жилось у мирі. Золотиться колос, Ллє зерно на руки, Ніби батьків голос – До дітей і внуків. Мальви й чорнобривці Розрослися рясно, Начебто гостинці Маминої ласки. А дорога кличе На чотири боки, Мамине обличчя Засльозив неспокій. Доброї поради Чую звуки щирі, Щоб жилось по правді, Щоб жилось у мирі.