Сурма грає, в ряд ставай! Червоніє ленти цвіт. Позір молод хлопче май! Вправо! Вліво! Січ в похід! Маршерують, піснь лунає, Підоймає в жилах кров, В такт оден всім серце грає, Спільна думка морщить бров. В'ються наче довгий змій, Курінь в похід! Крок держи! Мов герої йдуть на бій Та не крови, не з людьми. Як ударить дзвін тривогу, Як затліє стріха хат, Линуть хлопці на підмогу, Чи там ворог, чи там брат. Наче в танець Січовик У огнисту скаче піч, Бо до жару з діда звик, Бо страху не знає "Січ". А за труд свій, за посвяту, Лаврів слави не беруть. Бо найкращу дасть їм плату Власне серце, власна грудь.