Шуміла ліщина, шумів темний гай. | Зрадливу дівчину козак покохав. | (2) Він клявся-божився, що любить її, | Він клявся-божився, що візьме її | (2) Дівча не зважало на цей гріх тяжкий, | Сказало: "Козаче, ти матір убий"! | (2) "Ти матір убий, занеси у ліси, | А мамине серце мені принеси" | (2) Три дні і три ночі козак сумував, | На четверту нічку - серденько дістав.| (2) Прийшов до дівчини - на порозі став | І мамине серце дівчині подав. | (2) "Козаче, козаче, що ж ти наробив?! | Я пожартувала - ти матір убив!! | (2) Ти матір убив - вона ж рідна твоя. | Мене ти уб'єш, бо я зовсім чужа!" | (2) Шуміла ліщина, шумів темний гай! | Зрадливу дівчину козак покидав... | (2)