Шляхи... Великі і малі Шляхи... Пройти, Знайти... Свої шляхи. Де взяти сили? Щоб серед ночі Відкрити очі, Прозріти... Згадати знову Своє ім'я І свою мову. Згадати Рідну хату, Батьків. І знову стати ТИМ ВОГНЕМ, Що спалює коханням!!! Шляхи... Я йшла туди, Де небо падає додолу. Я йшла, не маючи мети, Душа була пуста і гола. Де я? Де ти? Я кидала каміння в воду І зорі розбігалися навкіл. Я йшла від заходу до сходу, Несла свою вселенську біль. Де я? Де ти? Я дивилася за хмари І не бачила там Бога. Де ж дорога, що веде до храму? Дорога до родинного порогу? Де я? Де ти? Я шукала тебе, А знаходила тінь на стіні. Як прощання небес, Як ночами поглинуті дні. Тільки безліч шляхів Непосильний тягар. Тільки марення снів І буденність буття. Тільки ти. Тільки я.