Ти ішла по тернях і не знала, Що в цей час у тебе на путі Квіти під ногами проростали Із моїх надій і почуттів. Над тобою грозовіли хмари, Дощ холодний у лице шмагав. Як для тебе я про сонце марив! Як тебе в думках оберігав! З холоду прийшла ти до кімнати І зігріти не могла долонь. Як мені хотілось їм віддати Власних рук і ніжність, і вогонь! Роз'єднали нас далекі далі На шляхах незнаних і крутих. Як мені тепер через печалі Вірний шлях до тебе віднайти?..