Дощ і шкло, А за вікном темно стало так, Кохання відійшло. Самота, ти подруга моя, Стало так, що знов з тобою я. Скільки не думай, А в минуле пішло, Я не журюсь тепер, повір, ні про що. То не моя вина, Але повір шкода, шкода... Приспів: Повір, шкода, але вже стало так, Що квіти в'януть серед літа, Загублений ключ, що не знайти ніяк, І двері, що до серця, знов закриті. Шкода мені, я знову повторю, Ти не пикай, що ми згубили, Я знаю, що тебе люблю, Але любити більш не маю сили. Я тебе не буду вже чекать, Ти мене не будеш цілувать, І таксі умчить тебе у ніч, І впаде неначе камінь з пліч. Ми все жили і все правда гірка, Там, де любов, тепер лише самота. То не моя вина, Але то є шкода, шкода... Приспів. (3)