Що ти вчинив? Жіноча чара Тебе навік перемогла... Але яка страшенна кара Найкращу квітку в нас взяла... І ось лежиш тепер байдужий, Мов колос скошений з трави, Чому зо мною в Січі, брате, Не положив ти голови?.. Чого життя даремно стратив? Хіба на світі вже наживсь? Чого, як зрадник, батька й брата Тут залишив, посиротив?.. Чого, як зрадник, батька й брата Тут залишив, посиротив?.. Прощай, прощай, Хоч жаль мене гнітить, Але простить тебе не можу!..