В безсоння кави я наллю, Хоч ніч зійшла вже до кімнати, Боюся вимовить "люблю", Щоб того слова не злякати. Це вік життя, чи почуття - Різниці в цих словах чимало! Я серцем ще не прочитав, Що поглядом ти написала. Приспів: Ще не любов, але усе ж В душі так солодко і світло. Якась прояснена безмеж Наповнила весняне тіло. Немов свічусь біля вікна І грію мрію карооку, Ще не любов, але вона Уже, здається, за півкроку! Оманлива буває мить, Слова бувають випадкові, Але як благодатно жить Святим передчуттям любові. Тому малюю кров І ти на фоні синього туману, І знов зову тебе до мрій Напівчужу, напівкохану. Приспів. (2) Ще не любов, але вона Уже, здається, за півкроку!