Останні подихи зими, Ще випав сніг, мабуть, останній. А ми з тобою зберегли | За всі роки своє кохання. | (2) Кохання -мов весняний цвіт, Що лине пахощами в вирій. Щасливі ми, що стільки літ | З любов'ю живемо у мирі. | (2) Кохання - мов осінній лист, Що стиха шелестить, тріпоче. Кохання - мов зимовий блиск, | Мов літні трави - щось шепоче! | (2) Кохання барвами манить, Голубить душу та лоскоче. Кохання мучить і болить, | Біжить кудись, злетіти хоче... | (2) Так, без кохання на землі Було би сумно, неспокійно. Щасливі ми, бо зберегли | Кохання щире та надійне. | (2)