Зіграли весілля і знов козаки В далекий похід вирушали. Сльози роняючи в серце моє, Ти мене проводжала. Рік проминув, із далеких країв Хлопці веселі вертались, Спалені стіни та мертва земля Вдома їх зустрічали. Серед поля, навесні На могилі зацвітає терен. Ти приходиш у ві сні Та сідаєш коло мене. Тихо напали прудкі москалі, У сонних підступно стріляли. Страшно кричали дівчата вночі, Довго хати палали. Серед поля, навесні На могилі зацвітає терен. Білим птахом у ві сні Ти літаєш коло мене. Давнє весілля, далекі краї, Хрест дерев'яний у полі. Наче вогонь, десь під серцем, твої Гіркії сльози дівочі. Серед поля, восени, Буйний терен на могилі в'яне, Наче сльози, до землі Ти дощем спадаєш.