Серце музики спинилось... Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю... Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!.. Яка краса! Усе життя В акорди перелить, З високих дум і почуття Нове життя творить! Нести любов, будити гнів, Творити чудеса... О, віщий спів, натхненний спів! Яка в ньому краса! Хай серце, болю повне вщерть, Розірветься... нехай! Висока честь: прийняти смерть За любий, рідний край! Висока честь: усі скарби Зложити на вівтар, – І жити в пам'яті юрби Як лицар і кобзар! Серед братів, серед сестер, Де пісня гомонить, Співець почив, але не вмер І вічно буде жить.