У сонячнім подільськім ріднім краї, Де вишиття живе із роду в рід, Всім рушники на долю вишивають, Немов святий батьківський заповіт. Бо не міліє джерело одвічне, Сплітаються в любові всі шляхи, Нашого роду дерево величне Корінням пророста через віки. Приспів: Рушникова доля, вишита з любов'ю, Вірою єдиною об'єднає всіх! Над містами й селами Наш рушник простелиться - Неньки-України вічний оберіг! Життя це правда, вишита нитками, Такий народу віковічний шлях, Блакитними сміється небесами І сяє сонцем в золотих житах. Узорами сплелось червоне й чорне, Мережива веселі та сумні, Це Вінничини доля неповторна Веселкою цвіте на полотні! Приспів. (2)