Рушив поїзд в далеку дорогу, Сколихнувся вагон і поплив. І останній я раз подивлюся На все те,що так щиро любив. Ти сумна на пероні стояла, Вітер коси твої колихав, На очах в тебе сльози блищали, Ти ридала, я важко зітхав. Коли поїзд в гаю загуркоче, Пригадаються знову мені Звук гітари у місячні ночі, Поцілунки гарячі твої. Вже минув давно рік з того часу, Як смереки шуміли в гаю, Ти схилилась до мене на груди І тихенько шептала: "Люблю".