Якось навесні син сказав мені: Глянь, земля жива, бачиш ти чи ні? Он яка легка, лагідна яка, Наче матінки ніжної рука. Приспів: Сину мій, все від землі - День новий, теж від землі Всім нам хліб земля дає, Бо вона свята, в ній душа живе! Де б ти не блукав, ким ти не був, Тільки б ти її, рідну, не забув. Бо вона одна в зорянім вінку В щасті і біді на твоїм віку. Приспів. Де життя було і сади цвіли, Люди без сердець по землі пройшли. Де душі нема - там чекай біди: Земля без любові - наче без води. Приспів. Неживі міста - наша грішна суть. Неживі моря землю не спасуть. Ми взяли її у своїх дітей, А що вернем їм?... Попіл злих ідей...