Я тихо йшов до осені життя, Вже кидав вітер жовтий лист під ноги, А Вас зустрів, ці очі, ці вуста І враз закам'янів серед дороги. Я Вас люблю! І байдуже мені, Який на дворі день, яке століття, Я Вам, як ложе, душу розстелю Й забуду вже про все на світі! Ви не мовчіть, кохана, не мовчіть, Розірветься хай серце Вашим словом, Благаю, в мої очі зазирніть І разом збережем росу любові! Мене такі наповнюють чуття, Яких раніше я не міг збагнути,, Щоб Вас лиш бачити і чути!.. Я тихо йшов до осені життя, Вже кидав вітер жовтий лист під ноги, А нині серце краять почуття, За них до смерті буду вдячний Богу! Я Вас люблю! І байдуже мені, Який на дворі день, яке століття, Я Вам, як ложе, душу розстелю Й забуду вже про все на світі! Й забуду вже про все на світі... Й забуду вже про все на світі...