Сиділа вона і гадала про нього, Як завше одна - інертна до всього. Та тільки була не байдужа до того, Про кого душа вела з серцем розмову... А він, розчиняючись в вулицях міста, Шукав її погляд пожовклого листя, Блукав серед лементу слів перехожих, Лиш зрідка спиняв на любов свою схожих... Сиділа вона і чекала на нього, Якого побачила зовсім раптово... В тумані провулку крізь стогін машин Зустрілися двоє - одна і один... А він, пам'ятаючи рандку незвичну, Змінив власний спокій на тугу ліричну... Незаймана зустріч тривалістю в мить Осіла у серці і досі щемить... І болить кожну мить, І хвилює знов і знов їхню кров Нерозділена любов... Один і одна це класика жанру... Один і одна, спочатку все гарно... Один і одна, роман без кінця, Лише персонажі митця...