Стають близькими відстані далекі, Якщо приходить урочистий час, Мчимо в село, мов до гнізда лелеки, Бо найщиріше там чекають нас. Та від землі близенько так до неба, Там мати сіє зорі під вікном, І де б не був не треба і не треба, Ніколи не встидався я селом. Приспів: О, мамо, Я тут родивсь і тут моя родина, І тут могили тих, кого я не забув. О, мамо, В моїм селі я досі ще й дитина, І Україну я в селі збагнув! Чужі краї не раз ми ще пізнаєм І модно нас влаштовує прогрес, А я з села свій день розпочинаю, Бо я селом не раз в душі воскрес. Бо й України справжньої немає Без батьківської хати край села, Коли довгенько в мами не буваю, Мені здається, що й мене нема... Приспів. (3)