Мені ніхто вже не замінить України, Далекі землі чи хоч ближчий край, Я не лишав її ні на хвилину І ти, будь ласка, більше не лишай, Ой, знаю-знаю чого ти, роду, прагнеш, Ти просто хочеш людського життя, Та то не казка, як собі забагне, Легкого хліба просто не бува... Приспів: Родино, збираймося до себе, | Хоч раз зирнім в віконечко душі, | А там таке вкраїнське небо, | Його не зрадь ніколи на землі! | (2) Ой, знаю-знаю, що є краща доля, Її колись шукав у світі дід. Але чому онуків на неволю Ми залишали стільки довгих літ?.. Тож не шукай господаря чужого, Ми від чужих терпіли стільки мук, Шукаймо тут, шукаймо вдома свого, Тобі у вічі дивиться онук. Мені ніхто вже не замінить України, Хоч на столі і місиво круте, Але я сам, я сам спечу хлібину, Так по роду на далі вже піде. І Схід, і Захід, всі ми - українці, У світі краще вчімося щодень, Але своє і душу українську Ти не продай за тисячу пісень! Приспів. (2)